Я лично обращался к А.Омельченко с вопросом, который вот уже как три года беспокоит меня и не менее тысячи жителей района Клова:

"Шановний Олександре Олександровичу, хотілося б почути Ваші коментарі по суті наступного.

Ще за Вашого перебування мером м.Києва і за безпосередньої Вашої участі, як Ви пам'ятаєте, відбулися перші "громадські слухання" по всіх районах міста Києва. Поштовхом до них стали громадські слухання, що їх вперше ініціювали 16 березня 2005 р. мешканці провулків К.Гордієнка (Чекістів) та Мар'яненка (див.: http://www.klov.org.ua/history.htm). На жаль, від того часу й дотепер муніципальна влада так і не спромоглася виконати чи бодай прислухатися до вимог тих громадських слухань. А вони прості і водночас конституційні. Їх суть полягає у захисті законних (конституційних) прав громадян на житло, яке на сьогодні є приватною власністю, життя людини, котра визнається нашою конституцією найвищою цінністю тощо. Олександре Олександровичу, скажіть, будь-ласка, чи є дієві рецепти (окрім громадянського протистояння), аби припинити ту кривду і трирічні знущання над тисячною громадою Клова, що її від того часу чиниться від "корупційної спарки" муніципального чиновництва з так званими забудовниками, ресурсами панування яких є арсенал тероризму (залякування, брехня, підкуп чиновництва, фізичні побої мешканців, підпал будинків і навіть погроза здійснення гозового вибуху на кшталт дніпропетровської трагедії)? Назвіть бодай одну цивілізовану країну світу, чиновництво якої мириться з подібним бандитизмом в середині країни?

Щиро дякую за відповідь."

К сожалению, проигнорирован не только этот, но и масса других, понимаю, что не лицеприятных вопросов от киевлян. Но ведь когда-то прийдется на эти вопросы отвечать. Не исключаю, что и в уголовном порядке. И такая перспектива становится все реальнее. По мере уклонения чиновников от цивилизованных (сбалансированных с точки зрения интересов всех заинтересованных сторон) способов разрешения накопившихся конфликтов перспектива разрешения этих конфликтов вполне может пойти по пути не цивилизованных гражданских форм противостояния.

А вот мой вопрос господину екс-градоначальнику на этой же конференции и тоже без ответа:

Шановний Олександр Олександрович! Ми, мешканці провулку Костя Гордієнка (Чекістів), вже три роки живемо в стані фактичної війни, яку розв’язав проти нас Інститут педагогіки АПН України разом із ТОВ “Верлен”. А почалося все з того, що Вами було підписане рішення Київської міської ради № 68/3532 від 06.10.2005 “Про передачу Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом у пров. Кості Гордієнка, 6 у Печерському районі м. Києва”, за яке депутати не голосували. Тобто цей документ має всі ознаки сфальсифікованого. Це визнала і прокуратура міста Києва і Господарський суд міста Києва (деталі на сайті http://klov.org.ua). Я особисто бачив трансляцію тієї сесії Київради по ТРК “Київ” і можу підтвердити те, що депутати голосували за перенесення розгляду цього питання, а не за прийняття відповідного рішення. Теперішня влада, використовуючи цей факт, підписала із замовником будівництва договір оренди і фактично тероризує мешканців. Якщо почнеться будівництво, наші будинки опиняться під реальною загрозою руйнації. І ніхто не хоче давати нам якихось вагомих гарантій – ані замовник, ані підрядник, ані міська влада. Ми навіть маємо відповідний лист з КМДА про те, що вона за наслідки не відповідає. Тому ми й виступили з ініціативою про перейменування нашого провулку Чекістів на тупик Леоніда Черновецького – теперішній мер завів ситуацію у повний тупик! Ми до Вас вже зверталися – і письмово, я доречи й досі не отримав Вашої відповіді на моє звернення, і в прямому ефірі радіостанції “Промінь”. Ви обіцяли до нас приїхати і якось допомогти. Олександр Олександрович! Ми повторно запрошуємо Вас до нас у провулок і просимо Вас допомогти виправити Вашу помилку (або помилку когось із Ваших колишніх підлеглих), і зробити все щоб поновити законність принаймні на нашій вулиці. Ми просимо Вас зробити все можливе аби дати можливість людям нормально жити і працювати, а не відбивати кримінальні атаки забудовника. Відповідальність за теперішню ситуацію частково лежіть і на Вас – тому, будь ласка, допоможіть нам!

Что характерно, ещё 17 декабря я обращался к Омельченко, как к депутату, с тем же вопросом - почему он подписал решение, за которое депутаты не голосовали? Закон даёт ему месяц на ответ - но ответа нет и до сих пор. Видно, Александр Александрович не очень любит признавать собственные ошибки. Не по мужски это как-то, господин Народный депутат...

Андрей

чому він підписав рішення за яке депутати не голосували - відповідь була "ваше звернення переслане в комітет з будівництва" - хоча навіть чисто процедурно це питання прямо стосуєтсья комітету з місцевого самоврядування головою якого є Омельченко