<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined</id>
  <title>Форум професора Афоніна</title>
  <subtitle>afonined - професор Едуард Афонін</subtitle>
  <author>
    <name>afonined - професор Едуард Афонін</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2008-05-16T09:59:58Z</updated>
  <lj:journal username="afonined" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom" title="Форум професора Афоніна"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:91416</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/91416.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=91416"/>
    <title>Четвертые Таврические чтения «АНАХАРСИС»</title>
    <published>2008-05-16T09:49:43Z</published>
    <updated>2008-05-16T09:59:58Z</updated>
    <content type="html">Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского и Фонд «Москва-Крым» в сентябре 2008 г. проводят в Крыму Четвертые Таврические чтения «АНАХАРСИС».&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;div class="ljcut" text="Read more..."&gt;&lt;br /&gt;&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=""&gt;&lt;b&gt;Направления работы Чтений:&lt;/b&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;  &lt;ul type="disc"&gt;&lt;li class="MsoNormal" style=""&gt;&lt;span style=""&gt;«Становление и перспективы учения о ноосфере»:&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/li&gt;&lt;/ul&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;span style=""&gt;- история понятия "ноосферы"&lt;br /&gt; - проблемное ядро учения о ноосфере&lt;br /&gt; - гуманитарные аспекты учения о ноосфере&lt;br /&gt; - методологические основания учения о ноосфере&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;ul type="disc"&gt;&lt;li class="MsoNormal" style=""&gt;&lt;span style=""&gt;«Антропологические и социо-культурные аспекты техногенной      цивилизации»&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/li&gt;&lt;li class="MsoNormal" style=""&gt;&lt;span style=""&gt;«Философия науки и культуры: современные тенденции»&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/li&gt;&lt;/ul&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;span style=""&gt;В рамках чтений также состоится теоретический семинар «Логические формы мышления». &lt;br /&gt; Возможные аспекты семинара:&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;ul type="disc"&gt;&lt;li class="MsoNormal" style=""&gt;&lt;span style=""&gt;Философские рассуждения об идеальной или речевой сущности основных      логических форм&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/li&gt;&lt;li class="MsoNormal" style=""&gt;&lt;span style=""&gt;Общие рассуждения и теории относительно форм мышления ( и      логических, в частности)&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/li&gt;&lt;li class="MsoNormal" style=""&gt;&lt;span style=""&gt;Новые исследования традиционного ряда логических форм:      понятие-суждение-умозаключение-теория&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/li&gt;&lt;li class="MsoNormal" style=""&gt;&lt;span style=""&gt;Исследование классического ряда логических форм: синтакс-имя-пропозициональная      функция-формализм. Уточнение отдельных форм предложенного ряда&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/li&gt;&lt;li class="MsoNormal" style=""&gt;&lt;span style=""&gt;Исследование прочих форм мышления, таких как слова с интенцией      («знакомые слова»), слова с представлением (по Ветрову А.А.) &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/li&gt;&lt;/ul&gt;  &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;span style=""&gt;Приглашаем всех – логиков и лингвистов, философов и психологов, математиков и литераторов.&lt;br /&gt; Участников семинара по логике просим представить тезисы докладов вместе с заявкой до 1 июля 2008 года. Заявки присылать по адресу: &lt;a href="http://vnnikolko@mail.ru/"&gt;vnnikolko@mail.ru&lt;/a&gt;&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Принимаются предложения по проведению круглых столов и семинаров.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Тексты статей принимаются по приезду в электронном и печатном вариантах.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Требования к текстам статей:&lt;br /&gt; Шрифт Times New Roman, 14; интервал 1,5; поля по 2см со всех сторон.&lt;br /&gt; Объем до 15000 знаков; статьи и тезисы не будут приняты к печати без аннотаций на русском, украинском и английском языках, а также без УДК.&lt;br /&gt; Каждая аннотация включает: ФИО автора, название статьи, собственно текст аннотации – не более трех предложений, ключевые слова – от трех до пяти. Общий объем аннотации – до 400 знаков.&lt;br /&gt; Статьи, которые не отвечают требованиям ВАК Украины, к печати приняты не будут. Образец оформления размещен на сайте «Анахарсис».&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Заявки принимаются до 25 июня 2008 года.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Материалы Четвертых Таврических чтений будут опубликованы в издании из списка ВАК Украины.&lt;br /&gt; Информация по оплате и размещению будет позже размещена на сайте «Анахарсис» и выслана участникам Чтений со вторым информационным письмом.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt;&lt;b&gt; Контакты:&lt;/b&gt;&lt;br /&gt; e-mail: &lt;a href="http://anacharsis@rambler.ru/"&gt;anacharsis@rambler.ru&lt;/a&gt;&lt;br /&gt; Наш сайт: &lt;a href="http://www.anaharsis.net/"&gt;www.anaharsis.net&lt;/a&gt;&lt;br /&gt; Наш адрес:&lt;br /&gt; 95043&lt;br /&gt; Г. Симферополь&lt;br /&gt; Ул. Киевская 116-а&lt;br /&gt; Философский факультет, кафедра философии&lt;br /&gt; Телефон: Украина – 0652-51-60-83, добавочный – 122. Секретарь: Кабачевская Кристина Владимировна.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; От оргкомитета&lt;br /&gt; Председатель оргкомитета,&lt;br /&gt; профессор кафедры философии ТНУ Шоркин Алексей Давыдович&lt;br /&gt; &lt;br /&gt;&lt;b&gt; Заявка&lt;/b&gt;&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Фамилия_________________________________&lt;br /&gt; Имя________________________&lt;br /&gt; Отчество_____________________________________________________________&lt;br /&gt; Домашний адрес_______________________________________________________________&lt;br /&gt; (улица, номер дома, квартиры, населенный пункт, государство, индекс)&lt;br /&gt; Домашний телефон, факс, e-mail__________________________________________________&lt;br /&gt; Ученая степень, звание__________________________________________________________&lt;br /&gt; (полностью)&lt;br /&gt; Место работы, должность _______________________________________________________&lt;br /&gt; _____________________________________________________________________&lt;br /&gt; (полное название учреждения, организации, предприятия, название отдела, факультета, кафедры, адрес)&lt;br /&gt; Служебный телефон, факс, e-mail_________________________________________________&lt;br /&gt; Название доклада, выступления, сообщения________________________________________&lt;br /&gt; Секция, круглый стол, семинар_______________________________________&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:91288</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/91288.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=91288"/>
    <title>Екзистенціальна психотерапія: досвід та рефлексія</title>
    <published>2008-05-16T07:30:49Z</published>
    <updated>2008-05-16T07:30:49Z</updated>
    <content type="html">&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;17 травня 2008 р. о 14.00&lt;/span&gt; у галереї "Мистецький курінь" (вул. Пирогова 10г, тел. 8-050-5848974) відбудеться чергове засідання Київського філософського клубу "Мінерва" за темою &lt;span style="font-weight: bold;"&gt;"Екзистенціальна психотерапія: досвід та рефлексія"&lt;/span&gt;. В гостях у клуба психотерапевт, к.п.н &lt;span style="font-weight: bold;"&gt;Юрій Живоглядов&lt;/span&gt;.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;З авторським текстом гостя клубу "Пробуждающий коучинг" можна ознайомитись на сайті клубу: &lt;a href="http://minerva.kiev.ua/?p=137#more-137"&gt;http://minerva.kiev.ua/?p=137#more-137&lt;/a&gt;.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:91100</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/91100.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=91100"/>
    <title>С днем рождения френдов kroopkin и roman_sharp</title>
    <published>2008-05-07T08:16:41Z</published>
    <updated>2008-05-07T08:23:15Z</updated>
    <category term="Вітання"/>
    <content type="html">Искренне поздравляю моих преданных фредов (&lt;span class='ljuser' lj:user='kroopkin' style='white-space: nowrap;'&gt;&lt;a href='http://kroopkin.livejournal.com/profile'&gt;&lt;img src='http://p-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif' alt='[info]' width='17' height='17' style='vertical-align: bottom; border: 0; padding-right: 1px;' /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href='http://kroopkin.livejournal.com/'&gt;&lt;b&gt;kroopkin&lt;/b&gt;&lt;/a&gt;&lt;/span&gt;) и (&lt;span class='ljuser' lj:user='roman_sharp' style='white-space: nowrap;'&gt;&lt;a href='http://roman-sharp.livejournal.com/profile'&gt;&lt;img src='http://p-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif' alt='[info]' width='17' height='17' style='vertical-align: bottom; border: 0; padding-right: 1px;' /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href='http://roman-sharp.livejournal.com/'&gt;&lt;b&gt;roman_sharp&lt;/b&gt;&lt;/a&gt;&lt;/span&gt;) с их славным Днем рождения!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;&lt;i&gt;&lt;span lang="UK" style="font-size: 12pt; font-family: &amp;quot;Monotype Corsiva&amp;quot;;"&gt;В преданьи старом говорится:&lt;br /&gt; Когда родился человек -&lt;br /&gt; Звезда на небе загорится,&lt;br /&gt; Чтобы светить ему весь век.&lt;br /&gt; Так пусть она вам засияет&lt;br /&gt; По крайней мере лет до ста,&lt;br /&gt; И счастье дом ваш охраняет&lt;br /&gt; И радость будет в нём всегда.&lt;br /&gt; Пусть будет в жизни всё прекрасно,&lt;br /&gt; Без горя и невзгод,&lt;br /&gt; Пусть будет всё светло и ясно&lt;br /&gt; На много-много лет вперёд!&lt;/span&gt;&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;С уважением&lt;br /&gt;профессор Э.Афонин&lt;br /&gt;&lt;b&gt;[Unknown LJ tag]&lt;/b&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:90649</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/90649.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=90649"/>
    <title>Перегляд та обговорення фільму Сергія Курьохіна "Ленін-гриб"</title>
    <published>2008-05-07T05:50:52Z</published>
    <updated>2008-05-07T05:50:52Z</updated>
    <content type="html">&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;10 травня 2008 р. о 14.00&lt;/span&gt; у Дмитра Кобринського (вул. Тургенівська) відбудеться чергове засідання Київського філософського клубу "Мінерва". Тема: &lt;span style="font-weight: bold;"&gt;перегляд та обговорення фільму Сергія Курьохіна "Ленін-гриб"&lt;/span&gt;. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Бажаючим прохання 10 травня передзвонити Д.Кобринському (моб. тел. 8-050-584-89-74) й уточнити місце проведення засідання.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:90390</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/90390.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=90390"/>
    <title>Запрос о ситуации в Казахстане</title>
    <published>2008-05-06T09:29:46Z</published>
    <updated>2008-05-06T09:31:45Z</updated>
    <content type="html">9 мая на несколько дней лечу в Казахстан ( Астану и далее в Степногорск). Был бы благодарен за любую информацию о предстоящем месте пребывания: погода, цены, сегодняшние нравы, настроения людей, темы для общения и т.п.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:89978</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/89978.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=89978"/>
    <title>Фантазии внучек</title>
    <published>2008-04-28T17:50:19Z</published>
    <updated>2008-05-04T06:28:49Z</updated>
    <content type="html">&lt;lj-embed id="1" /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:89786</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/89786.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=89786"/>
    <title>Тайм-аут до 5 мая</title>
    <published>2008-04-28T16:06:09Z</published>
    <updated>2008-04-28T16:07:46Z</updated>
    <content type="html">Уважаемые френды, беру тиайм-аут до 5 мая. Еду во Львов навестить дорогую тёщу. Думаю, многим моим коллегам-мужчинам знакомо это чувство и настроение?!&amp;nbsp;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:89527</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/89527.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=89527"/>
    <title>Чем обладаем, то не ценим!?</title>
    <published>2008-04-28T10:52:46Z</published>
    <updated>2008-04-28T12:29:15Z</updated>
    <content type="html">После освобождения в агусте 1944 г. Парижа де Голю предложили выйти на балкон и перед собравшимися на Гревской площади французами провозгласить Республику, как некогда это делали это Ламартин или Гамбетта. В ответ же он заявил: &lt;i&gt;"Республика никогда не преращала своего существования. Олицетворением ее были поочередно "Свободная Франция", "Сражающаяся Франция", Французский комитет национального освобождения. Режим Виши всегда был и остается нулем и фикцией. Сам я являюсь председателем кабинета министров Республики. Почему же я должен ее провозглашать?"&lt;/i&gt; (Молчанов И.Н. Генерал де Голь. - М., 1973. - С. 242).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Одно из значений провозгласить - объявить кого-то/что-то носителем неких высоких качеств или, иначе говоря, оценить. Вот я и задумался, а возможно ли оценить то, чем обладаешь? Может все же прав де Голь, отказавшись провозгласить Францию Республикой?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:89248</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/89248.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=89248"/>
    <title>Алексей Чернов. Пасхальный стих</title>
    <published>2008-04-26T16:33:35Z</published>
    <updated>2008-04-26T16:36:13Z</updated>
    <content type="html">&lt;span lang="UK"&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;    &lt;p style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;span style="font-size: 10pt; font-family: Arial; color: rgb(49, 49, 49);"&gt;&lt;font size="4"&gt;&lt;b&gt;С&lt;/b&gt;&lt;/font&gt;вятая ночь... Залит огнями храм.&lt;/span&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;span style="font-size: 10pt; font-family: Arial; color: rgb(49, 49, 49);"&gt;Молитвы грешников восходят до небес,&lt;/span&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;span style="font-size: 10pt; font-family: Arial; color: rgb(49, 49, 49);"&gt;Как в алтаре зажженный фимиам...&lt;/span&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;span style="font-size: 10pt; font-family: Arial; color: rgb(49, 49, 49);"&gt;Христос воскрес! Воистину воскрес! &lt;/span&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;o:p&gt;&amp;nbsp;&lt;/o:p&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;span style="font-size: 10pt; font-family: Arial; color: rgb(49, 49, 49);"&gt;&lt;font size="4"&gt;&lt;b&gt;П&lt;/b&gt;&lt;/font&gt;рирода нежным трепетом полна,&lt;/span&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;span style="font-size: 10pt; font-family: Arial; color: rgb(49, 49, 49);"&gt;Мерцают звезды в глубине небес.&lt;/span&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;span style="font-size: 10pt; font-family: Arial; color: rgb(49, 49, 49);"&gt;Царит над грешным миром тишина…&lt;/span&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt;"&gt;&lt;i&gt;&lt;span style="font-size: 10pt; font-family: Arial; color: rgb(49, 49, 49);"&gt;Христос воскрес! Воистину воскрес! &lt;/span&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;          &lt;p class="MsoNormal"&gt;&lt;i&gt;&lt;span lang="UK" style="font-size: 10pt; font-family: Arial; color: rgb(49, 49, 49);"&gt;&lt;font size="4"&gt;&lt;b&gt;К&lt;/b&gt;&lt;/font&gt;ак перед бурей замерла трава...&lt;br /&gt;Затих пред Тайною дремучий старый лес.&lt;br /&gt;Лишь ветер шепчет нежные слова:&lt;br /&gt;«Христос воскрес! Воистину воскрес!&lt;/span&gt;&lt;/i&gt;&lt;/p&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:89056</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/89056.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=89056"/>
    <title>З Великоднем!</title>
    <published>2008-04-25T19:23:03Z</published>
    <updated>2008-04-26T16:20:44Z</updated>
    <content type="html">&lt;div align="center"&gt;&lt;a href="http://pics.livejournal.com/afonined/pic/0000fbg1/"&gt;&lt;img width="169" height="240" border="0" alt="" src="http://pics.livejournal.com/afonined/pic/0000fbg1/s320x240" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/div&gt;  &lt;div align="center"&gt;  &lt;/div&gt;&lt;div align="center"&gt;  &lt;/div&gt;&lt;div align="left"&gt;&lt;b style=""&gt;&lt;i style=""&gt;&lt;span lang="UK" style="font-size: 14pt; font-family: &amp;quot;Monotype Corsiva&amp;quot;;"&gt;Шановні Друзі! Cердечно вітаю Вас з Великоднем! &lt;/span&gt;&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;&lt;b style=""&gt;&lt;i style=""&gt;&lt;span lang="UK" style="font-size: 14pt; font-family: &amp;quot;Monotype Corsiva&amp;quot;;"&gt;Щастя, здоров'я, добробуту і передусім Благості Вам і Вашим близьким! &lt;/span&gt;&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;&lt;b style=""&gt;&lt;i style=""&gt;&lt;span lang="UK" style="font-size: 14pt; font-family: &amp;quot;Monotype Corsiva&amp;quot;;"&gt;&lt;o:p&gt;Щиро Ваш,&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;&lt;b style=""&gt;&lt;i style=""&gt;&lt;span lang="UK" style="font-size: 14pt; font-family: &amp;quot;Monotype Corsiva&amp;quot;;"&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;Едуард Афонін&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/i&gt;&lt;/b&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align="center"&gt;  &lt;/div&gt;&lt;div align="center"&gt;  &lt;/div&gt;&lt;div align="center"&gt;  &lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:88649</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/88649.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=88649"/>
    <title>Политические технологии: инструмент управления или манипуляции</title>
    <published>2008-04-23T17:58:28Z</published>
    <updated>2008-04-23T18:21:11Z</updated>
    <content type="html">Сегодня Украинский центр политического менеджмента провел круглый стол на тему:&amp;nbsp; "Политические технологии: инструмент управления или манипуляции" (подробнее см.: &lt;a href="http://www.politik.org.ua/projects/view.php3?c=148"&gt;http://www.politik.org.ua/projects/view.php3?c=148&lt;/a&gt;).&lt;br /&gt;В контексте обсуждения проблематики упоминалось и о голодоморе 1932-33 гг. на Украине, и о последнем заявлении БЮТ (&lt;a href="http://zik.com.ua/ua/news/2008/04/16/133672"&gt;http://zik.com.ua/ua/news/2008/04/16/133672&lt;/a&gt;), и о белых/серых/чёрных технологиях, о многом другом.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:88414</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/88414.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=88414"/>
    <title>I-я Национальная ЛГБТ-конференция в Украине</title>
    <published>2008-04-21T13:53:53Z</published>
    <updated>2008-04-21T13:54:38Z</updated>
    <content type="html">Сегодня в пригороде Киева состоялась I-я Национальная ЛГБТ-конференция, организованная гей-лесбийскими организациями Украины при поддержке благотворительной организации "Фонд профилактики химической зависимости и СПИДа». Лишь некоторые выдержки из выступлений ее участников:&lt;br /&gt;&lt;span style="font-style: italic;"&gt;&lt;/span&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;div class="ljcut" text="Read more..."&gt;&lt;span style="font-style: italic;"&gt;&lt;br /&gt;"В 2005 году национальное гей-лесбийское движение сделало качественный рывок вперёд, переместившись с околиц общественно-политических процессов в их центр. Сейчас мы на пороге новой фазы — создания в Украине единого ЛГБТ-фронта. Создаваемая Федерация ЛГБТ-организаций консолидирует все силы активистов ЛГБТ-движения, станет механизмом координации наших действий и диалога с властью на национальном уровне"&lt;/span&gt;, — говорит Лайма Гейдар, лидер феминистско-лесбийской "Женской Сети". &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;span style="font-style: italic;"&gt;"Гей-сообщество в Украине многочисленно и учится действовать организованно и сообща в решении многочисленных проблем, которые стоят перед нами. А как по-другому, если в нашей стране порядка 800 тыс. — 1 млн. 200 тыс. геев, лесбиянок, бисексуалов и трансгендеров?"&lt;/span&gt; — констатирует один из лидеров столичной организации «Гей-альянс» Стас Науменко. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;span style="font-style: italic;"&gt;"Гей-лесбийское движение будет развиваться и набирать обороты до тех пор, пока в Украине не будет достигнуто полного гражданского равенства в правах и возможностях для геев, лесбиянок, бисексуалов и трансгендеров — равенства, которого мы до сих пор лишены вопреки принципам демократии и социального равенства"&lt;/span&gt;, — утверждает руководитель Гей-Форума Украины Святослав Шеремет. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href="http://pics.livejournal.com/afonined/pic/0000e5h9/"&gt;&lt;img width="320" height="213" border="0" alt="" src="http://pics.livejournal.com/afonined/pic/0000byfk/s320x240" /&gt;&lt;img width="320" height="213" border="0" alt="" src="http://pics.livejournal.com/afonined/pic/0000c52b/s320x240" /&gt;&lt;img width="320" height="213" border="0" alt="" src="http://pics.livejournal.com/afonined/pic/0000d7ys/s320x240" /&gt;&lt;img width="160" height="240" border="0" alt="" src="http://pics.livejournal.com/afonined/pic/0000e5h9/s320x240" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/div&gt;&lt;a href="http://pics.livejournal.com/afonined/pic/0000e5h9/"&gt;&lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:88158</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/88158.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=88158"/>
    <title>Наследие В.Ленина: взгляд из России и Украины</title>
    <published>2008-04-21T04:53:58Z</published>
    <updated>2008-04-21T04:55:09Z</updated>
    <content type="html">22 апреля пермские коммунисты проведут митинг в честь 138-ой годовщины со дня рождения Владимира Ленина. Вечером этого же дня в Перми пройдёт научно - практическая конференция "Марксизм - Ленинизм и современность" (&lt;a href="http://new-region-2.livejournal.com/27020297.html"&gt;http://new-region-2.livejournal.com/27020297.html&lt;/a&gt;). &lt;br /&gt;В это же время в Украине в рамках голосования (&lt;a href="http://www.segodnya.ua/news/1022010.html"&gt;http://www.segodnya.ua/news/1022010.html&lt;/a&gt;) по телевизионному проекту "Великий украинец" (&lt;a href="http://www.greatukrainians.com.ua/country/ukraine/671.html"&gt;http://www.greatukrainians.com.ua/country/ukraine/671.html&lt;/a&gt;) Владимир Ленин в списке из 14 тысяч кандидатур занял место № 23 "Великого украинца", внёсшего вклад в дело украинизации Украины (&lt;a href="http://www.zn.ua/3000/3150/45666/"&gt;http://www.zn.ua/3000/3150/45666/&lt;/a&gt;).</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:87981</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/87981.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=87981"/>
    <title>"Когнитивные модели социальной реальности и их применение в государственном управлении"</title>
    <published>2008-04-21T04:25:15Z</published>
    <updated>2008-04-21T04:25:15Z</updated>
    <content type="html">&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;22 апреля в 16.30&lt;/span&gt; в Киевском Доме учёных НАН Украины (Владимирская 45-А) состоится семинар "Методология научного познания" (научный руководитель д. филос. н., проф. С.А.Рыжкова). Тема: "Когнитивные модели социальной реальности и их применение в государственном управлении", докладывает к. психол. н., доцент Национальной академии государственного управления при Президенте Украины В.А.Саламатов.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:87614</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/87614.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=87614"/>
    <title>Решение проблемы гражданского согласия</title>
    <published>2008-04-20T13:55:25Z</published>
    <updated>2008-04-20T18:28:45Z</updated>
    <content type="html">Практически весь период общественной трансформации с поля нашего внимания не уходит проблема общественного интеграции, предстающая то опосредованно в образе абстрактной национальной идеи, то непосредственно заявляясь как прагматическая задача кооперации. Будь Вы при этом социологом, то тут же вспомните о механизмах солидарности Дюркгейма. Политику ближе по душе придётся практика поиска консенсуса, а приверженцам междисциплинарных подходов вспомнится информация нашего френда &lt;font size="-1"&gt;&lt;b&gt;&lt;span class='ljuser' lj:user='kroopkin' style='white-space: nowrap;'&gt;&lt;a href='http://kroopkin.livejournal.com/profile'&gt;&lt;img src='http://p-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif' alt='[info]' width='17' height='17' style='vertical-align: bottom; border: 0; padding-right: 1px;' /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href='http://kroopkin.livejournal.com/'&gt;&lt;b&gt;kroopkin&lt;/b&gt;&lt;/a&gt;&lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;/font&gt; о "механизмах кооперации людей", предложенных двумя молодыми швейцарцами (&lt;a href="http://kroopkin.livejournal.com/77968.html"&gt;http://kroopkin.livejournal.com/77968.html&lt;/a&gt;) .&amp;nbsp; &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Наш же с Вами френд &lt;span class='ljuser' lj:user='crazy_skipper' style='white-space: nowrap;'&gt;&lt;a href='http://crazy-skipper.livejournal.com/profile'&gt;&lt;img src='http://p-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif' alt='[info]' width='17' height='17' style='vertical-align: bottom; border: 0; padding-right: 1px;' /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href='http://crazy-skipper.livejournal.com/'&gt;&lt;b&gt;crazy_skipper&lt;/b&gt;&lt;/a&gt;&lt;/span&gt; предложил еще более оригинальное решение проблемы гражданского согласия - &lt;a href="http://crazy-skipper.livejournal.com/384534.html"&gt;http://crazy-skipper.livejournal.com/384534.html&lt;/a&gt;.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Не лишним будет спросить, а что предлагаете Вы?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:87417</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/87417.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=87417"/>
    <title>Готовила ли Советская высшая школа специалистов и кого готовит она сегодня?</title>
    <published>2008-04-20T12:07:30Z</published>
    <updated>2008-04-20T12:30:37Z</updated>
    <content type="html">По мнению нашего френда &lt;span class='ljuser' lj:user='crazy_skipper' style='white-space: nowrap;'&gt;&lt;a href='http://crazy-skipper.livejournal.com/profile'&gt;&lt;img src='http://p-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif' alt='[info]' width='17' height='17' style='vertical-align: bottom; border: 0; padding-right: 1px;' /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href='http://crazy-skipper.livejournal.com/'&gt;&lt;b&gt;crazy_skipper&lt;/b&gt;&lt;/a&gt;&lt;/span&gt;, "советский ВУЗ готовил специалистов, сегодня же он занимается зарабатыванием денег" (см.: &lt;a href="http://sheliazhenko.livejournal.com/80809.html?thread=612777#t612777"&gt;http://sheliazhenko.livejournal.com/80809.html?thread=612777#t612777&lt;/a&gt;).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Что же на самом деле происходит с вузовской системой сегодня в период общественной трансформации?</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:87249</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/87249.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=87249"/>
    <title>Актуальные тенденции развития  России и Украины: общее и особенное</title>
    <published>2008-04-19T19:26:33Z</published>
    <updated>2008-04-20T11:57:08Z</updated>
    <content type="html">В последнее время все чаще ловлю себя на мысли о значимых различиях в авторитарных тенденциях, овладевающих общественным сознанием России и Украины. К примеру, в России авторитарные тенденции как бы фокусируются на уровне высшего должностного лица (Президента России), которого нередко слышишь отождествляют с образом "человека системы", т.е. человеком, сила которого в социально-материальных структурах органов власти (бюрократии). В Украине, похоже, авторитарная тенденция ниспадает до уровня "сержанта/фельдфебеля - полковника", т.е. до уровня, лежащего между нижним и средним уровнями управления. Кроме того, здесь весьма выражена опора на харизму как на внутренний (психологический) властный ресурс. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Другой особенностью нынешней ситуации в Украине является обострение кризиса, природа которого явно экономическая, требующая сбалансирования интересов всех групп интересов. Понять сочетание этих двух тенденций существенно помогает&lt;br /&gt;&lt;div align="right"&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;div class="ljcut" text="Открытое письмо нашего френда sheliazhenko"&gt;&lt;div align="right"&gt;Голові Національної спілки журналістів України&lt;br /&gt;Ігорю Лубченко&lt;br /&gt;Від Юрія Шеляженко,&lt;br /&gt;незалежного журналіста,&lt;br /&gt;члена Незалежної медіа-профспілки України&lt;br /&gt;01042, Київ, Тверський тупик 9, кв. 82&lt;br /&gt;(097) 317-93-26, (044) 529-04-35&lt;/div&gt; &lt;br /&gt; &lt;div align="center"&gt;&lt;b&gt;Відкритий лист&lt;/b&gt;&lt;/div&gt; &lt;br /&gt;&lt;div align="left"&gt; Звертаюся до Вас, бо поділяю стурбованість багатьох більш поважних, авторитетних колег і Вашу стурбованість тим, що зараз свобода слова в Україні ледве дихає, приперта до стінки свавіллям і спокусливими пропозиціями власників ЗМІ та представників влади.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; &lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;Я молодий журналіст без профільної освіти. Кілька років тому зробив перші кроки в нашій професії, самостійно випускаючи газету Механіко-математичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, потім газету свого будинку і своєї вулиці – “Привіт, Тверський тупик!”. Мені було дуже приємно, коли я дізнався, що ці перші кроки були помічені та оцінені у Вашій доповіді “45-річчя: спілка в контексті часу” на пленумі правління НСЖУ 23 квітня 2004 року. Ви сказали: “І невтямки редактору, що газета і повинна бути такою, бо вона для людей, а не для влади. Цього редактора міг би повчити студент механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Юрій Шеляженко, який випускає комп’ютерну стіннівку для мешканців будинку, у якому живе. Ось кредо Юрія: писати здебільшого про дві речі - про те, що цікаво читачеві і про те, що небайдуже самому”.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; На жаль, багатьом людям, які називають себе журналістами, досі невтямки, що наша професія має служити людям, громадянам, суспільству, а не владі та великим грошам. Скажу чесно: коли я відійшов від захоплення самвидавом і почав співпрацювати зі справжніми ЗМІ, як друкованими, так і онлайновими – виявилося, що вони найчастіше не слугують інтересам людей, а розміщують рекламу за гроші під виглядом редакційних матеріалів. Редактори поважних ЗМІ з великою аудиторією, не кажучи вже про інших редакторів, пропонували мені відпрацьовувати політичні та рекламні замовлення за гонорар в конвертах. І зрозумійте мене правильно: якщо б я не погоджувався на це, то не зміг би стати частиною журналістської спільноти. Тому доводилося і доводиться погоджуватись, бо так роблять дуже багато колег.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Бо ми ще не навчилися бути незалежними, заробляти гроші служінням інтересам суспільства, а не відпрацьовуванням замовлень. І тільки у вільний від відпрацювання замовлень час ми користуємося доступом до створених нашими руками каналів заангажованої подачі інформації, плодами відносної свободи слова, готуючи і публікуючи ніким не замовлені та не санкціоновані статті. Особисто я опублікував сотні матеріалів, але чесно, не червоніючи, записати в свій актив можу лише два-три десятки. І це матеріали, написані на власному досвіді. На есклюзивних фактах, а не на пустих роздумах. Бо коли я хочу чесно написати про якусь, скажімо, політичну силу чи фінансово-промисловий клан, я не сідаю одразу за комп’ютер з готовим присудом в голові і не починаю переповідати всі ті міфи і забобони, які розтиражували їх конкуренти. Я сідаю за комп’ютер тільки тоді, коли мені вдалося щось дізнатись і зафіксувати, коли я маю документи і докази, і я пишу про факти та цитую оціночні судження людей, безпосередньо прив’язані до події, а не до якогось піарівського плану її висвітлення. Це – коли пишу чесну статтю. Але гонорарів за чесні статті я отримав в тисячу разів менше, ніж гонорарів за відверту “заказуху”.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Одного разу на круглому столі я сказав, що хочу бути журналістом, а не піарником. У відповідь хтось з учасників обурено заявив, що нема ніякої різниці: у ВУЗах вчать журналістиці та зв’язкам з громадськістю одночасно. Мені розповідали, що за радянських часів був такий предмет: “Техніка засобів масової інформації (пропаганди)”. І оце от ЗМІ (П) писалося злитно, начебто інформація та пропаганда невіддільні одна від одної. На жаль, ми досі не відірвали оце “П” від професії журналіста, незважаючи на численні розмови, декларації, Етичний кодекс українського журналіста (пункт 2: “Служіння інтересам влади, а не суспільства, є порушенням етики журналіста.”).&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Зараз мої однолітки у професійній спільноті щиро вважатимуть ненормальним того, хто відмовиться взяти хабар у сумі кількох своїх щомісячних заробітків, а то й менше за підготовку відвертої “заказухи”. Причому публічно вони декларуватимуть повагу до журналістської етики та професійної солідарності, а непублічно візьмуть гроші та зі швидкістю конвеєра штампуватимуть переконливі до крайнього радикалізму статті по “темі” і під кутом зору, що запропоновані замовником.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Корпоративна етика, “лояльність” з кожним днем стають більш шанованими чеснотами, ніж професійна солідарність. І якщо це продовжуватиметься, це обов’язково зруйнує всі гальма, які нині заважають можновладцям відкрито здійснювати цензуру. Колишній генеральний директор “православного” телеканалу КРТ, а нині редактор інтернет-сайту “Відеоновини” Володимир Петров, що в інтерв’ю інформагентству “Росбалт” якось чесно визнав: “у мене направленість на компромат, критику, іншими словами медіа-кілерство”, написав у своєму інтернет-блозі такий характерний відгук про журналістську солідарність: “куплений непідкупному не товариш, а я свою продажність ніколи не приховував”.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Так от, дозвольте розповісти у цьому зверненні одну сумну історію про журналістську продажність. Більше того – я хочу публічно висповідатися і покаятись, бо розвиток подій достеменно був карою мені за те, що я один раз продався, а потім наївно хотів залишатись чесним.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Одного разу у 2006 році, коли я працював в газеті “Свобода”, мені запропонували написати замовну статтю. Тема для статті була заявлена така: є дуже добра громадська організація, Тендерна палата України, вона заважає чиновникам-казнокрадам грабувати бюджет, купляючи у “своїх” фірм товари та послуги по завищеним у два-три рази цінам порівняно з ринковими. За це дали 100 доларів, величезна сума для мене на той час. Бо треба сказати, що сім’я у мене небагата, до того ж в кінці 2004 року ми набрали боргів по комунальним послугам. Я ж кинув заробітки, поки брав участь у подіях, пов’язаних з “помаранчевою революцією”, і не міг платити за квартиру, де живу з матір’ю. Цей борг висів на нашій родині вже рік, треба було його якось погасити.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Звичайно, не будучи спеціалістом у сфері державного управління, я не міг оцінити реальне становище у сфері держзакупівель. Але сам факт замовлення викликав недовіру до точки зору замовника. Тож побачивши найближчими днями анонс прес-конференції журналіста Андрія Марусова на ту ж тему, я пішов туди і почув зовсім іншу точку зору: що засновники Тендерної палати начебто нав’язують державі схему проведення державних закупівель з величезними “відкатами” приватним структурам, і легалізацію цих “відкатів” у формі офіційно встановленої плати за тендерну документацію, обов’язкову публікацію за непомірними розцінками оголошень про тендери в приватних ЗМІ і т.п. Зокрема, прозвучала інформація, що з ухваленням нового закону про закупівлі товарів, робіт та послуг за державний кошт державні установи та організації і підприємства з переважно державною часткою власності не можуть купувати все, що необхідно для їх діяльності, без публікації на одному конкретному сайті www.zakupivli.com , який належить ТОВ “Європейське консалтингове агентство”. Тобто, держпідприємства не можуть відремонтувати дорогу, купити ліки та шкільні сніданки і т.п. без “відкату” власникам цього ТОВ.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Почувши іншу точку зору, я почав ставити замовнику позитивної статті незручні питання. Виявилося, що проблема з сайтом дійсно існує, але “вирішується”. Я сказав, що напишу статтю тоді, коли ця проблема буде вирішена. Але замовник кілька разів пообіцяв, що проблема буде вирішена дуже скоро. Тим часом очікувала рішення і моя особиста проблема з рахунками за комунальні послуги. Тож зрештою я пішов на компроміс з власною совістю, і досі боляче пригадувати про це. Я написав похвальну статтю про тендерну палату (“Кому мешает честный тендер?”, "Свобода", 25-30.06.2006), але в кінці додав, що “в новій системі проведення тендерів є недоліки”. Написав про цей сайт і переповів обіцянку замовника: мовляв, скоро з’явиться ще кілька таких сайтів, і грабительська монополія буде ліквідована. Потім це виявилося брехнею.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Я знаю це, бо почав спостерігати, ставити питання і думати над ситуацією, що склалася. Я побачив, що стратегія сумнозвісної палати є нехитрою: замовляти численні похвальні матеріали про себе, мало не щотижня викриваючи нові і нові “зловживання чиновників на мільярди”, а все зловживання полягало в тому, що “консалтингове агентство” не отримало відкату. Водночас знайомі редактори інтернет-сайтів розповідали, що після кожної критичної публікації про палату з ними зв’язуються, погрожують судом, арештом серверу та іншими формами розправи і вимагають знищити критичну публікацію. Я почав спілкуватись із критиками тендерної палати, членами тендерних комітетів при Печерській районній адміністрації – в районі, де я живу. Виявилося, що новий порядок держзакупівель довгий час не дозволяв провести терміново необхідний ремонт теплоцентралі в одному з будинків і т.п. Їздив на круглі столи харківського спеціалізованого видання “Редукціон”, що зберігає об’єктивність, висвітлюючи проблеми у сфері держзакупівель. Слухав виступи, спілкувався з людьми, що знають про ситуацію безпосередньо, але бояться втратити роботу і мовчать. Я сам написав кілька критичних статей про квазігромадські організації та комерційні структури, що “присосалися” до бюджету в цій сфері (окреслюю їх узагальнюючою назвою “тендерна мафія”) цілком безкорисливо. І мої критичні статті “знімали” незалежних сайтів з купою вибачень і посиланнями на погрози прес-служби ТПУ.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Мій знайомий Вадим Гладчук, політик і редактор скандального сайту “Спротив”, скоро почав публікувати критичні матеріали щодо Тенедрної палати. Одного разу він збирався сфотографувати зустріч її керівників, але учасник зустрічі, народний депутат, за словами Гладчука вибив у нього з рук фотоапарат та погрожував завести кримінальну справу. Зрештою за брехливою заявою особи, близької до того самого народного депутата (я сам відкопав доказ такого зв’язку у архіві парламентської бібліотеки – давню публікацію у “Сільських вістях”) Вадима Гладчука більш ніж тиждень тримали в міліцейському ізоляторі з туберкульозниками, він оголосив сухе голодування, і коли його алібі було доведено в суді, він ще місяць лікувався у лікарні № 5 в Києві. Переслідували й інших критиків “тендерної мафії”. До Андрія Марусова було подано кілька десятків надуманих судових позовів за наклеп, журналіста “Столичних новин” Валентина Ковальського та голову Антимонопольного комітету Олексія Костусєва та ж сама брехлива особа залякувала фізичною розправою по телефону. І я отримував погрози від неї.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Це все передісторія, а от власне сама історія. 10 квітня 2008 року після міжпартійного з’їзду БЮТ до мене зателефонував Гладчук і спитав, хто буде кандидатом в мери Києва від цієї політичної сили (я попередньо акредитувався на цей з’їзд). “Турчинов” – відповідаю. &lt;br /&gt; – Ага, так тепер замість мерії в Києві буде тендерна палата,- відповідає він.&lt;br /&gt; – Не розумію, до чого одне до іншого!&lt;br /&gt; – Так це ж Турчинов хвалив у своєму інтерв’ю на “Українській Правді” “талановитого економіста” Антона Яценка, який був віце-президентом цієї палати. А знайоме тобі “Європейське консалтингове агентство” працює і ховається під вивіскою “Офіс народного депутата Олега Ляшко”, він теж БЮТівець і власник газети “Свобода”,– розповідає Гладчук.&lt;br /&gt; – Ти ж знаєш, я не поділяю твоїх поглядів на БЮТ. Там різних людей намішано, і порядних, і навпаки, бо беруть всіх, хто ефективно виконує партійні завдання. А про табличку точно не вірю! – кажу.&lt;br /&gt; – А ти поїдь і сам переконайся. Адреса така: вулиця Панфіловців, 1. Будь ласка, якщо є фотоапарат, сфотографуй для мене.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Вулицю Панфіловців я знаю, вона в десяти хвилинах ходу пішки від моєї “хрущовки” і якраз поряд з “царським селом” – кількома населеними нашою фінансово-політичною “елітою” хмарочосами по бульвару Лесі Українки, що височіють над будівлею Центрвиборчкому та Київської обласної адміністрації. Отож я вийшов з автобуса на зупинку раніше звичного і без жодної краплинки страху в п’ятках поперся на вулицю Панфіловців, переконуватись у правдивості приятеля.&lt;br /&gt; Табличку я побачив. І навіть сфотографував. Тобто отримав неприємний для когось доказ, що табличка “Офіс народного депутата Олега Ляшко” (і жодних інших табличок!) висить над обома входами в будівлю, де, згідно з численними оголошеннями у спеціалізованних виданнях, знаходиться “Європейське консалтингове агентство”. Але до мене вибігли охоронці офісу. Ледве показав журналістське посвідчення, почали вимагати стерти всі фотографії. Я відмовився, і вони негайно напали на мене, відібрали мобільний телефон, по якому я безуспішно спробував викликати міліцію, притиснули обличчям до металевих грат паркану, почали відбирати фотоапарат. Я ледве встиг витягнути з нього карту пам’яті та сховати в кишені, зберігти таким чином докази цього випадку. Потім затягли до гаражу в тому ж будинку (я кричав на всю вулицю “Допоможіть! Мене викрадають!”, але ніхто не прийшов на допомогу) і кинули на підлогу, залякували, допитувались, куди зникли фотографії, нарешті відпустили під вимогу... пробачити їм скоєне! Та ще й вимагали пообіцяти, що нікому не розповім про даний випадок. Обіцянку довелося дати, але я давав її під тиском і тому вважаю недійсною.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Ледве втікши від цього місця на першій-ліпшій маршрутці (мені пощастило, що така трапилась в нагоді: з обох боків вулиці Панфіловців, коли мене випустили, вже стояли джипи, поряд з ними люди, які дивилися на мене та чогось чекали), я поширив повідомлення про цей випадок. І зустрів неймовірну реакцію з боку професійної спільноти: практично повне ігнорування! Великі ЗМІ поводили себе так, начебто нападу на журналіста не було або це не гідно висвітлення.&lt;br /&gt; Тільки деякі люди, з якими я особисто знайомий, реагували інакше. Хочу подякувати адвокату Тетяні Монтян за допомогу в цій скрутній ситуації, бо в той день я боявся навіть повернутися додому. Не те що звертатись до Печерського РУГУ МВС України, працівники якого нещодавно розігнали мирний пікет біля незаконної забудови на території Жовтневої лікарні і побили журналіста Андрія Манчука, а рік тому просаботували розслідування нападу на мене та спроби відібрати фотоапарат двох забудовників компанії “Житлобуд”, що прямо поряд з моїм будинком намагалися почати незаконне будівництво і ставили паркан, який перегороджував єдиний вихід до станції метро “Печерська”. Треба сказати, що після публікації критичної статті в газеті “Свобода” забудовники посунули паркан на кілька метрів і все ж залишили прохід для людей. Але Ляшко звільнив мене за те, що я “опублікував в його газеті критику на його кращого друга”, власника компанії “Житлобуд”, нардепа-БЮТівця Івана Куровського.&lt;br /&gt; Хочу також подякувати за допомогу у поширенні інформації про напад на мене “Телекритиці”, голові КНМП Михайлині Скорик, а також Вадиму Гладчуку.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Та не минуло й тижня, як трапилася ще одна просто ганебна подія. 16 квітня мені зателефонували з редакції інтернет-сайту “Відеоновини” і попросили про зустріч, щоб я дав інтерв’ю щодо нападу на мене. Я погодився. Під час “інтерв’ю” невідома людина облила мене кабачковою ікрою. Після того на сайті “Відеоновини” з’являється брехлива новина про те, що мене начебто “облили фекаліями”, і активно поширюється в інтернеті. Зокрема, у вигляді рекламних публікацій. І виходить, що хтось замовив дискредитувати мене, а колеги завзято виконують це замовлення.&lt;br /&gt; Якщо деякі “журналісти” без честі і совісті охоче беруть участь в розправі над колегами, які прогнівили когось з представників влади – я вважаю, вони є першими ворогами свободи слова!&lt;br /&gt; Також, на мою думку, недарма Президент України казав про загрози інформаційній безпеці України внаслідок інвазії з-за кордону. Бо історія українских ЗМІ налічує силу-силенну випадків, коли власники ЗМІ викидали на вулицю цілі творчі колективи та брали на роботу “команди”, зібрані на продаж примітивними піарщиками-гастарбайтерами з-за кордону, яких тоталітарних режим на батьківщині залишив без “роботи”. Вони ледве унесли ноги від “чекістів” та лояльних до влади бандитів в Україну. І тут, відчувши повітря свободи, негайно почали псувати наше повітря, бо іншого не вміють. І той же Володимир Петров, редактор “Відеоновин”, сказав про себе в згаданому вище інтерв’ю: “Хвалити не вмію, а от лаю майстерно”.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Маючи певний бюджет, завжди можна знайти достатньо освічених, але небагатих людей, які за копійку будуть казати і писати що завгодно на радість замовнику. Проблема в тому, що створення редакційних колективів за таким принципом і засилля рекламних матеріалів під видом редакційних у більшості ЗМІ не зустрічає організованого суспільного осуду, навіть у професійній спільноті. Важко встояти перед спокусою публічно брехати за 400 доларів в місяць студенту з бідної сім’ї, стипендія якого вдесятеро менша. Найсумнішим є те, що такий студент вважатиме себе журналістом, навіть не намагаючись перевіряти і систематизовувати інформацію, яку йому надає безпосередньо чи через редактора “замовник”. А той, хто виріс в забезпеченій сім’ї, як правило одразу йде в редактори, начальники чи піарщики і бере участь у просуванні “заказухи” в публічний простір, а отже – у деградації справжньої журналістики і знищенні довіри суспільства до нашої професії.&lt;br /&gt; Особисто я неодноразово зустрічався з тим, що, написавши відвертий, майже об’єктивний публіцистичний або репортажний матеріал цілком безкорисливо, наражався на численні вигуки “заказуха!”. Це – показник того, що повітря свободи слова в Україні попсоване до критичної межі. Ще трохи, і громадяни України поважатимуть всі ЗМІ не більше, ніж листок комерційних оголошень або “телемагазини”. І це буде справедливе покарання мені та всім українським журналістам, які не змогли уберігтися від спокуси.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Можна було б виправдовуватись, що все одно найчастіше цікава та актуальна інформація про діяльність фінансово-політичних груп приходить зсередини їх, а отже, так чи інакше справжньому журналісту доводиться підримувати контакт з “олігархами” та їх помічниками. І начебто не його вина, що ці люди найчастіше кажуть не те, що роблять, і не хочуть “купляти” увагу суспільства відвертістю, а хочуть лише купляти панегірики за гроші, в той час як суспільство поки не готове платити за об’єктивну інформацію...&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Але виправдовуватись – це широкий шлях, що веде до пекла.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Єдиний шанс врятувати нашу професію – це покаятись і очиститись.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; А також оголосити ворогами свободи слова Олега Ляшка та Володимира Петрова, та будь-якого іншого представника влади, власника ЗМІ чи журналіста, причетного до перешкоджання професійній діяльності журналістів чи інших форм насильства і розправи над людьми нашої професії, а також до підкупу журналістів. Зрештою, ми повинні оголосити ворогом свободи слова кожного, хто свідомо чи несвідомо вчиняє наругу над самою нашою професією, та оприлюднити якнайширше список таких ворогів.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; Прошу про підтримку в цій справі Національну спілку журналістів, хоч поки не маю честі бути її учасником.&lt;br /&gt; &lt;br /&gt; З повагою,&lt;br /&gt; Юрій Шеляженко, незалежний журналіст.&lt;br /&gt; 18.04.2008&lt;br /&gt; &lt;/div&gt;&lt;/div&gt;&lt;div align="left"&gt;(см.: &lt;a href="http://sheliazhenko.livejournal.com/80809.html#cutid1"&gt;http://sheliazhenko.livejournal.com/80809.html#cutid1&lt;/a&gt;)&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Правда, понимание и интерпретация взаимосвязи названых тенденций может быть весьма различной. &lt;br /&gt;Не так ли?&amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:86804</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/86804.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=86804"/>
    <title>А также о гендере</title>
    <published>2008-04-19T12:15:25Z</published>
    <updated>2008-04-20T08:09:37Z</updated>
    <content type="html">Наша френд&amp;nbsp; &lt;span class='ljuser' lj:user='lvoropaeva' style='white-space: nowrap;'&gt;&lt;a href='http://lvoropaeva.livejournal.com/profile'&gt;&lt;img src='http://p-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif' alt='[info]' width='17' height='17' style='vertical-align: bottom; border: 0; padding-right: 1px;' /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href='http://lvoropaeva.livejournal.com/'&gt;&lt;b&gt;lvoropaeva&lt;/b&gt;&lt;/a&gt;&lt;/span&gt;&amp;nbsp; порадовала нас пикантной гендерной историей ("ОН ОТКРОВЕННО СМОТРЕЛ НА ЖЕНЩИНУ..." - &lt;a href="http://lvoropaeva.livejournal.com/295775.html"&gt;http://lvoropaeva.livejournal.com/295775.html&lt;/a&gt;).&amp;nbsp;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:86663</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/86663.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=86663"/>
    <title>И снова об украинском флаге</title>
    <published>2008-04-18T14:53:58Z</published>
    <updated>2008-04-19T11:19:46Z</updated>
    <content type="html">&lt;a href="http://pics.livejournal.com/afonined/pic/0000a9h2/"&gt;&lt;img width="320" height="224" border="0" alt="" src="http://pics.livejournal.com/afonined/pic/0000a9h2/s320x240" /&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;Сегодня утром неожиданно позвонил житель г. Нежин Черниговской области, который обратился ко мне как одному из соавторов прошлогоднего законопроекта Украины о национальном флаге, в котором предлагалось сменить порядок цветов. Он даже прислал фото с изображением вывешенного над офисом одной из фирм в Нежине флага с новым порядком расположения цветовых полос. Кроме того, выслал обоснование &lt;span lang="UK"&gt;Тараса Шкурко, изложенное в публикации: Про порядок кольорів національного стягу або як національний прапор не став державним // &lt;/span&gt;&lt;b&gt;&lt;span lang="UK"&gt;&lt;span style=""&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=""&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=""&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=""&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;b style=""&gt;&lt;span lang="UK" style="font-size: 10pt; font-family: &amp;quot;Times New Roman&amp;quot;; text-transform: uppercase;"&gt;&lt;span style=""&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=""&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=""&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=""&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=""&gt;&lt;/span&gt;&lt;span style=""&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Нова просвіта. - 2003. - № 30 (листопад). &lt;/span&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;div class="ljcut" text="Read more..."&gt;&lt;p align="center" class="MsoNormal" style="text-align: center;"&gt;&lt;b&gt;&lt;span lang="UK"&gt;про&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;порядок&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;кольорів&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;національного&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;стягу, &lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;b style=""&gt;&lt;span lang="UK" style="font-size: 10pt; font-family: &amp;quot;Times New Roman&amp;quot;; text-transform: uppercase;"&gt;або&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;як&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;національний&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;прапор&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;не&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;став&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;державним&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;    &lt;p class="text"&gt;&lt;b style=""&gt;&lt;span lang="UK" style="font-size: 10pt; font-family: &amp;quot;Times New Roman&amp;quot;; text-transform: uppercase;"&gt;&lt;o:p&gt;&amp;nbsp;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;span lang="UK"&gt;СЬОГОДНІ кажучи про Державний прапор України, думаємо, що він є водночас нашим національним і при цьому&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;жовто-блакитним. У Конституції ж про Державний прапор сказано, що це – «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів» (за правилами вексилології – науки про прапор – першою зазначається верхня барва). Отож, ми неправильно визначаємо Державний прапор, кажучи, що він – жовто-блакитний. Нинішній Державний прапор&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;– синьо-жовтий, і його слід відрізняти від національного, який поки-що не набув державного статусу.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Для ілюстрації непослідовності та поверховості у роботі державотворців та прапорознавців над цим важливим символом зробимо коротенький екскурс в історію.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Окремі сучасні дослідники, зокрема В.Шаян, В.Ілля, виводять традицію використання жовто-блакитних кольорів ще з язичницьких часів. Найзначніші святощі слов’ян Сонце і Вода виражалися відповідно через жовту і блакитну барви, що розміщувалися відповідним чином на військових знаменах, які, за словами російського історика ХІХ ст. М.Карамзіна, слов’яни обожнювали і вважали, що у воєнний час вони найсвятіші від усіх ідолів. &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Із запровадженням християнства ідея святості військового знамена залишилася. Збереглися і традиційні жовто-блакитні кольори. Сонце і Вода органічно вплелися в нову релігію і в православних храмах Київської Русі продовжують виражатися у жовтій і блакитній барвах як вогонь і вода. &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Закономірною видається поява у другій половині ХІІІ ст. на гербі Галицько-Волинського князівства золотого лева на голубому тлі. Уживання цих&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;кольорів уже стало традицією, а також&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;було прийнятне як для християн – князів і бояр, так і для простолюду, серед якого ще було чимало прихильників рідної віри. &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Ці барви невипадково з’явилися як у період галицько-волинської держави, так і в пізнішій символіці (нап.: кілька століть потому у гербі Подільського краю золоте сонце зображується на блакитному полі; золоті сонце і хрест на блакитному полі знаходимо також на гербі м. Охтирки 1776 року). Жовтий і блакитний кольори, їх трактування протягом століть&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;успадковувалися від дохристиянської культури. Саме через&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;небажання офіційних науковців визнати&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;те, що&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;походження цих барв іде ще від язичництва,&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;і маємо безглузду плутанину – синьо-жовтий замість жовто-блакитного.&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;Як відомо, під час національно-визвольної війни 1648-1654 рр. козацьке військо мало прапори різної барви із зображенням зірок, хрестів, місяців, гетьманських або полкових гербів. Добрим свідченням того, що козацтво зберегло і традицію використання&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;жовто-блакитних прапорів, є опис-звіт російського філолога і культурознавця України Ф.Корша на картину І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», яку придбав імператор Олександр ІІІ: «… знамёна козацкие, изображенные художником Репиным на его картине, не содержат по своему цветовому набору никаких иностранных веяний, а отражают в себе извечную преемственность цветов золотых и небесных, постоянно присущих для всех знаков отличий в Южной Руси (Малороссии) еще со времен великих князей Киевских…» &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Михайло Грушевський в «Історії України-Руси», подаючи опис очевидця штурму козаками Чернігівського полку міста Гомеля у 1651 р., серед інших корогв указує і на дві «жовто-облочисті». Цікавий той факт, що перший дослідник опису цих стягів Я.Ісаєвич, окрім того, що опублікував зразки прапорів, ще й показав глибоку прапорницьку традицію українського козацтва. Після ретельного аналізу подій 1651 р. висунув припущення про те, що два жовто-блакитні прапори належали не Чернігівському, а Ніжинському козацькому полку, оскільки герб Ніжина – це золотий жезл бога торгівлі Меркурія на синьому (голубому) полі і Ніжинський полк у кампанії 1651 р. був підпорядкований чернігівському полковнику Мартину Небабі. &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;У XVIII ст. прапори з поєднанням жовтого і блакитного кольорів уже значно поширюються&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;всією територією України.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Наступний поштовх національно-визвольному рухові дала революція в Австрійській Імперії 1848 р. Невдовзі по своїм утворенні Головна Руська Рада ухвалила за остаточні українські емблеми: герб Романовичів – золотого лева на блакитному полі й похідне від нього жовто-блакитне поєднання кольорів як національних. Новітні українські прапори швидко поширювалися. Порядок кольорів не був відразу усталений, однак у прапорознавчих публікаціях і полеміках поч. ХХ ст. (до яких долучилися І.Крип’якевич, К.Широцький, С.Томашівський та ін.) утвердився жовто-блакитний прапор, тому його прийняли&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;українські січові стрільці.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;Прапором Української Народної Республіки Центральна Рада затвердила також жовто-блакитний. &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Важко не погодитися з міркуваннями сучасного історика&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;В. Сергійчука, який пише: «На мою думку, тут також, як і в справі з тризубом, головним ініціатором вибору символіки був Михайло Грушевський. Голова Центральної Ради, відомий історик,&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;він добре знав традиції української національної символіки». &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Крім цього, такий порядок кольорів відповідав правилам геральдики (гербознавства). Згідно із законами цієї науки барви герба – золотого тризуба, лева, сонця, зірок і т.д. – розміщувалися у верхній (жовтій), а барви щитового поля в нижній (блакитній) смугах. Але вже до цього само по собі склалося, що, створюючи різні емблеми як для державного, так і масового вжитку, їхні окремі автори ще з найдавніших часів постійно зображували тризуб, хрест, сонце чи то ще якийсь символ&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;золотим у блакитному полі.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Проте жовто-блакитний порядок кольорів сприймався не всіма. Знайшлися й прихильники синьо-жовтого прапора, які підіймали на щит свою концепцію – символіки синього неба України над її золотими пшеничними полями. Але якщо за Центральної Ради цю дискусію припинив М.Грушевський, закріпивши вже прийняту порядковість своїм високим науковим авторитетом, то за гетьмана Павла Скоропадського її&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;все ж було змінено державниками-хліборобами на блакитно-жовту. Зрозуміло, такий порядок кольорів стягу формувався під впливом найрізноманітніших, у т.ч. соціалістичних гасел, і, відповідно, був більш прийнятний за тодішніми настроями в країні. На останні гетьман Скоропадський мусив зважати, бо й так провадив&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;“непопулярну” політику. &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Директорію на чолі з Симоном Петлюрою така порядковість у кольорах навпаки задовольняла і тому була залишена без змін. Блакитно-жовтий прапор запровадила ЗУНР, Підкарпатська Русь, а 1939 року він був прийнятий як державний прапор Карпатської України. &lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Проте у Галичині між 1920-1939 рр. під впливом прапорознавчих дослідів і публікацій вживано виключно жовто-блакитний прапор. Ним також користувався на еміграції Пласт, а в період 1941-1944 рр. він був у вжитку в Українського Визвольного війська та у дивізії «Галичина».&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;У повоєнний час в еміграції виникли непорозуміння між прихильниками жовто-блакитниго і блакитно-жовтого порядку кольорів, які закінчилися постановою Української Національної Ради від 1949 р., що тим часом до остаточного встановлення державних емблем незалежною владою в Україні&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;національним прапором є блакитно-жовтий.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Як видно з усього цього, теперішня ж українська влада недовго розмірковувала над порядком кольорів, над їхнім трактуванням, над величезним глибинним значенням саме жовто-блакитної порядковості, не вшанувала історію – не виявилася послідовною при затвердженні державної символіки України.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Взяли за основу новітнє тлумачення барв (зважаючи на&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;прокомуністичну&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;більшість у Верховній Раді): синя, як чистого неба, – символ миру, жовта, як пшеничного лану, – символ багатства України.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Кажуть, процес відродження нації починається з повернення національної і державної символіки. Коли ж згадуємо наші&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;Державний Прапор України «синього і жовтого кольорів», Малий Державний Герб&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;(Великий Державний Герб ще треба встановити) та&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;Державний Гімн, який теж&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;«підправили», то стає очевидною занедбаність української символіки, що свідчить про реальний рівень державності й відродження нації.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Звідси і висновок – у побудові держави зроблено лише кілька несміливих кроків, а тому глибокі дослідження нашої символіки – попереду і повинні відновитися якнайшвидше.&lt;span style=""&gt;&amp;nbsp; &lt;/span&gt;Знаменним є те, що найновіший «Великий тлумачний словник сучасної української мови» 2001 року містить єдине словосполучення: «жовто-блакитний» у значенні «який пов’язує в собі жовтий та блакитний кольори» та подає приклад: «жовто-блакитні прапори». Ще одне слово з цього словника – «жовтоблакитник» – історична назва прихильника української національної ідеї. І це додає віри в те, що жовто-блакитний стяг усе ж стане державним і замайорить по всій Україні.&lt;o:p&gt;&lt;/o:p&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;  &lt;p class="text"&gt;&lt;span lang="UK"&gt;Тарас Шкурко, надруковано в газеті Нова просвіта № 30, листопад 2003 року&lt;/span&gt; &lt;/p&gt;  &lt;/div&gt; О законопроекте писалось также на сайтах: (&lt;a href="http://afonined.livejournal.com/23374.html"&gt;http://afonined.livejournal.com/23374.html&lt;/a&gt;,&amp;nbsp;  &lt;a href="http://afonined.livejournal.com/23705.html"&gt;http://afonined.livejournal.com/23705.html&lt;/a&gt;),  (&lt;a href="http://nardep.livejournal.com/79170.html"&gt;http://nardep.livejournal.com/79170.html)&lt;/a&gt;  &lt;p align="center" class="MsoNormal" style="text-align: center;"&gt;&lt;b&gt;&lt;span lang="UK"&gt;&lt;/span&gt;&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:86412</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/86412.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=86412"/>
    <title>Был ли голодомор геноцидом украинского народа?</title>
    <published>2008-04-16T06:35:34Z</published>
    <updated>2008-04-16T07:16:59Z</updated>
    <content type="html">Политики России и Украины по-разному смотрят на вопрос голодомора в Украине 1932-33 гг. Высказываются даже мнения, что эта тема намерена подброшена постсоветским странам. 15.04.2008 г. в прайм-тайм с 20 до 21.00 на "Эхо Москвы" в передаче "Клинч" (у Матвея Ганапольского) состоялась  "дуэль" нашего московского френда и политолога Романа Манекина и вице-спикера Государственной Думы России Владимира Жириновского на тему: "Был ли голодомор геноцидом украинского народа?"&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;С содержанием дискуссии можно ознакомиться на сайте: &lt;a href="http://www.echo.msk.ru/programs/klinch/507823-echo/"&gt;http://www.echo.msk.ru/programs/klinch/507823-echo/&lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:86233</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/86233.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=86233"/>
    <title>Український марксизм: тіні забутих примар чи керівництвом домайбутньої дії</title>
    <published>2008-04-16T06:09:43Z</published>
    <updated>2008-04-16T06:09:43Z</updated>
    <content type="html">&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;19 квітня 2008 р. о 14.00&lt;/span&gt; у галереї "Мистецький курінь" (вул. Пирогова 10г, тел. 8-050-5848974) відбудеться чергове засідання Київського філософського клубу "Мінерва". Тему обговорення &lt;span style="font-weight: bold;"&gt;"Український марксизм: тіні забутих примар чи керівництвом домайбутньої дії"&lt;/span&gt; розпочне &lt;span style="font-weight: bold;"&gt;гость Клубу британський історик, соціальний філософ, діяч соціалістичного руху Кріс ФОРД &lt;/span&gt;(про гостя, його діяльність, проекти та публікації читайте на сайті Клубу &lt;a href="http://minerva.kiev.ua/"&gt;http://minerva.kiev.ua/ &lt;/a&gt;у рубриці Хронотоп).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;span style="font-style: italic;"&gt;Додаткова інформація:&lt;/span&gt; По п’ятницях о 19.00 у галереї «Мистецький курінь» відбуваються перегляди «незалежного» кіно.&lt;br /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:85875</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/85875.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=85875"/>
    <title>Предварительная экспертиза диссертации Крымчанки Татьяны  Бутырской</title>
    <published>2008-04-16T05:57:51Z</published>
    <updated>2008-04-21T05:29:44Z</updated>
    <content type="html">Сегодня (16 апреля 2008 г., в 14.00 в ауд. 409 по ул. Эжена Потье, 20 состоится предварительная экспертиза диссертации на соискание научной степени доктора наук государственного управления "Теоретико-методологические основы государственного строительства в Украине" Татьяны Бутырской.&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;div class="ljcut" text="Содержание работы можно прочитать тут"&gt;&lt;b&gt;НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;div align="left"&gt; На правах рукопису&lt;br /&gt;&lt;/div&gt;&lt;b&gt;БУТИРСЬКА Тетяна Олександрівна&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;УДК 351:305&lt;br /&gt;&lt;b&gt;ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;25.00.01 - теорія та історія державного управління&lt;br /&gt;&lt;b&gt;ДИСЕРТАЦІЯ&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління&lt;/b&gt;&lt;br /&gt;Науковий консультант: &lt;br /&gt;АФОНІН Едуард Андрійович,&lt;br /&gt;доктор соціологічних наук, професор&lt;br /&gt;КИЇВ – 2008&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;ЗМІСТ&lt;/span&gt;&lt;br /&gt;ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ &lt;br /&gt;&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;ВСТУП &lt;/span&gt;&lt;br /&gt;&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА &lt;/span&gt;&lt;br /&gt;1.1.	&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Державне будівництво як відображення сутності держави &lt;br /&gt;1.1.1.	Аналіз джерельної бази&lt;br /&gt;1.1.2.	Держава як предмет пізнання &lt;br /&gt;1.1.3.	Держава як етичний принцип&lt;br /&gt;1.1.4.	Держава як ідея порядку &lt;br /&gt;1.1.5.	Держава в умовах імовірності &lt;br /&gt;1.1.6.	Становлення держави &lt;br /&gt;1.1.7.	Сутність держави як форми буття &lt;br /&gt;1.2.	&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Діяльнісна природа держави &lt;br /&gt;1.2.1.	Специфіка діяльнішої природи держави &lt;br /&gt;1.2.2.	Визначальні моменти діяльності держави &lt;br /&gt;Висновки до першого розділу&lt;br /&gt;&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;РОЗДІЛ II. МЕТОДОЛОГІЯ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА&lt;/span&gt;&lt;br /&gt;2.1.	&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Метод композиції як цілісний метод державного будівництва&lt;br /&gt;2.1.1. Сутність композиційного підходу&lt;br /&gt;2.1.2.  Методи дослідження відносин в державному будівництві&lt;br /&gt;2.1.3.	Опосередкування світогляду в методології державного будівництва&lt;br /&gt;2.1.4.	Результат як критерій методології державного будівництва&lt;br /&gt;2.2.	   &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Базові принципи державного будівництва&lt;br /&gt;2.2.1.	Принципи державного будівництва як умова стабільності держави&lt;br /&gt;2.2.2.	Зміст принципів державного будівництва&lt;br /&gt;2.3.	   &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Функції держави і державні функції &lt;br /&gt;2.3.1.	Адаптивність держави&lt;br /&gt;2.3.2.	Тектоніка держави&lt;br /&gt;2.3.3.	Держава, як простір комунікацій&lt;br /&gt;2.3.4.	Держава, як смисловий конструкт&lt;br /&gt;2.3.5.	Державні функції як функції другого порядку (субфункції)&lt;br /&gt;Висновки до другого розділу &lt;br /&gt;&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;РОЗДІЛ III. КАТЕГОРІАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА &lt;/span&gt;&lt;br /&gt;3.1.	&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Колективна діяльність&lt;br /&gt;3.1.1.	Структура колективної діяльності &lt;br /&gt;3.1.2.	Державотворчий характер колективної діяльності&lt;br /&gt;3.1.3.	Державні якості&lt;br /&gt;3.2.	Соціальна зв'язність&lt;br /&gt;3.2.1.	Соціальні форми&lt;br /&gt;3.2.2.	Соціалізація держави як основна тенденція державного будівництва в XX столітті &lt;br /&gt;3.2.3.	Соціальна рівність&lt;br /&gt;3.3.	    &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Інтелектуальний потенціал&lt;br /&gt;3.3.1.&amp;nbsp;	Закон розвитку держави&lt;br /&gt;3.3.2.	Сполучена природа державного управління&lt;br /&gt;3.3.3.	Напрями зняття складності в державному будівництві&lt;br /&gt;Висновки до третього розділу&lt;br /&gt;&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;РОЗДІЛ IV. ОРГАНІЗАЦІЙНО-СМИСЛОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА &lt;/span&gt;&lt;br /&gt;4.1. &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Визначення перспективи держави&lt;br /&gt;4.1.1.	Часовий процес становлення держави&lt;br /&gt;4.1.2.	Державне будівництво як розвиток&lt;br /&gt;4.1.3.	Специфіка державного проектування&lt;br /&gt;4.2.	&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Характеристика впорядкованості держави&lt;br /&gt;4.2.1.	Передумови свободи в державі&lt;br /&gt;4.2.2.	Влада і свобода&lt;br /&gt;4.2.3.	Державне управління у його взаємозв'язку із соціумом&lt;br /&gt;4.3.	&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Формування стану держави&lt;br /&gt;4.3.1.	Зміст державного управління&lt;br /&gt;4.3.2.	Особливості управління станом держави&lt;br /&gt;4.3.3.	Повна функція управління&lt;br /&gt;Висновки до четвертого розділу&lt;br /&gt;&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;РОЗДІЛ V. ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ&lt;/span&gt;&lt;br /&gt;5.1.	   &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Українська концепція геополітики&lt;br /&gt;5.1.1.&amp;nbsp;	Зовнішнє середовище як фактор державного будівництва&lt;br /&gt;5.1.2.	Фактори геополітичної позиції України&lt;br /&gt;5.1.3.	Шляхи реалізації геополітичної місії України&lt;br /&gt;5.2.	   &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Поточний стан державного будівництва в Україні&lt;br /&gt;5.2.1.	Передумови стану України&lt;br /&gt;5.2.2.	Причини поточного стану України&lt;br /&gt;5.2.3.	Трансформація стану держави - фазовий перехід&lt;br /&gt;5.3.	    Перспективи державного будівництва України: втілення теоріїприродної держави&lt;br /&gt;Висновки до п'ятого розділу&lt;br /&gt;&lt;span style="font-weight: bold;"&gt;ВИСНОВКИ&lt;/span&gt;&lt;br /&gt;СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ&lt;br /&gt;ДОДАТКИ&lt;/div&gt;&lt;br /&gt;Буду рад всем, кто присоединится к обсуждению диссертации моей соискательницы из Крыма.&lt;br /&gt;С уважением&lt;br /&gt;Э.Афонин  &lt;br /&gt;&lt;a name="cutid2"&gt;&lt;/a&gt;&lt;div class="ljcut" text="Зміст роботи  можна подивитись тут"&gt;&lt;b&gt;&lt;br /&gt;&lt;/b&gt;&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:85670</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/85670.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=85670"/>
    <title>Тури вихідного дня до Чернівців для слухачів НАДУ</title>
    <published>2008-04-13T17:05:33Z</published>
    <updated>2008-04-16T07:19:19Z</updated>
    <content type="html">Шановні френди,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;наша колега Ольга Гаврилець організовує &lt;b&gt;2 тури вихідного дня до Чернівців та  Хотинської Кам'янець-Подільської фортеці&lt;/b&gt;. Перша програма рохрахована на 1-3  травня 2008 року (організовується для групи № 1 слухачів НАДУ, та всіх ще  бажаючих). Надалі також будуть організовуватися такі поїздки, як тур вихідного  дня. Тобото виїзд з Києва у п'ятницю ввечері та повернення у понеділок зранку. Переїзд буде здійснюватися мікроавтобусом "Sprinter". Проживання у 2 -х  та 3-місних номерах 3-зіркового готелю "Черемош".&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;Вартість туру &lt;/b&gt;включає переїзд, проживання, сніданки, екскурсії (з  екскурсоводами) по фортецях, ботсадах, музеях, місту Чернівці, переїзд до  Хотина та Кам'янець-Подільського -&lt;b&gt; орієнтовно 700 грн.&lt;/b&gt; на людину (1-3  травня 2008), &lt;b&gt;600-650 грн.&lt;/b&gt; (тур вихідного дня).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;Набір у групи&lt;/b&gt; проводиться вже зараз. Кількість осіб - 14. Поспішайте. Тури вихідного дня можуть здійснюватися будь-яких вихідних  за умови набору групи.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;Вигляд Чернівців&lt;/b&gt; можна подивитись за посиланням: &lt;a href="http://foto.mail.ru/mail/scorpio-1571/295/?page=2"&gt;http://foto.mail.ru/mail/scorpio-1571/295/?page=2&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;За довідкою звертатись до Ольги Гаврилець, моб. 8-067-4544080, е-mail: &lt;a href="mailto:scorpio-1571@mail.ru"&gt;scorpio-1571@mail.ru&lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:85449</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/85449.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=85449"/>
    <title>Интересы ФПГ (семей, кланов) и экологическая компонента развития</title>
    <published>2008-04-13T11:27:44Z</published>
    <updated>2008-04-13T12:30:40Z</updated>
    <content type="html">В связи с информацией нашего френда &amp;lt;/a&amp;gt;&amp;lt;/a&amp;gt;&amp;lt;/b&amp;gt;&amp;lt;/a&amp;gt;&amp;lt;/div&amp;gt;&lt;span class='ljuser' lj:user='t3riger' style='white-space: nowrap;'&gt;&lt;a href='http://t3riger.livejournal.com/profile'&gt;&lt;img src='http://p-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif' alt='[info]' width='17' height='17' style='vertical-align: bottom; border: 0; padding-right: 1px;' /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href='http://t3riger.livejournal.com/'&gt;&lt;b&gt;t3riger&lt;/b&gt;&lt;/a&gt;&lt;/span&gt; о правительственной конференции по вопросам экологии (&lt;a href="http://t3riger.livejournal.com/106835.html?view=559955#t559955"&gt;http://t3riger.livejournal.com/106835.html?view=559955#t559955&lt;/a&gt;) невольно завязалась дискуссия, в ходе которой встал вопрос: &lt;br /&gt;&lt;b&gt;&lt;br /&gt;1. Созвучны ли интересы крупного капитала (ФПГ-ПФГ, семей, кланов) решениям экологических проблем развития общества и цивилизации?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;2. Какая из общественно-политических систем (тоталитаризма или демократии) более эффективна в решении проблем экологии?&lt;/b&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:afonined:85067</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://afonined.livejournal.com/85067.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://afonined.livejournal.com/data/atom/?itemid=85067"/>
    <title>Цивилизация и мумификация</title>
    <published>2008-04-13T07:51:07Z</published>
    <updated>2008-04-13T08:01:30Z</updated>
    <content type="html">В одном из научных текстов столкнулся с довольно-таки непривычным определением понятия &lt;span style="font-weight: bold;"&gt;"цивилизация"&lt;/span&gt;, которое непосредственно соотносилось (со знаком равенства) с понятием &lt;span style="font-weight: bold;"&gt;"мумификация"&lt;/span&gt;. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt; &lt;span style="font-weight: bold;"&gt;Не знаю как Вам (?)&lt;/span&gt;, а мне такой подход кажется весьма уместным, а сами сущности (цивилизации и мумификации) - вполне конгруэнтными (&lt;a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D1%83%D1%8D%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F%29"&gt;http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%80%D1%83%D1%8D%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F%29&lt;/a&gt;).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;P.S. Для адаптации к вопросу можно, например, ознакомиться с тестами: &lt;a href="http://zhurnal.lib.ru/a/andrienko_w/atlantida3.shtml"&gt;http://zhurnal.lib.ru/a/andrienko_w/atlantida3.shtml&lt;/a&gt;; &lt;a href="http://www.bestreferat.ru/referat-67497.html"&gt;http://www.bestreferat.ru/referat-67497.html&lt;/a&gt;</content>
  </entry>
</feed>
