afonined - професор Едуард Афонін (afonined) wrote,
afonined - професор Едуард Афонін
afonined

Едуард Афонін. Росія у фокусі соціального часу Сучасності

Нещодавно в рубриці "Актуальні видання" журналу "Політичний менеджмент" вийшов анонс професора Е.Афонін книги російського автора: Крупкин П. Л. Россия и Современность: проблеми совмещения. Опыт рационального осмыслення / П. Л. Крупкин. - М.: Флинта: Наука, 2010. - 568 с.

             Актуальні видання

  Росія у фокусі соціального часу Сучасності

Едуард Афонін,
доктор соціологічних наук, дійсний член Української технологічної академії

Крупкин П. Л. Россия и Современность: проблеми совмещения. Опыт рационального осмыслення / П. Л. Крупкин. - М.: Флинта: Наука, 2010. - 568 с.

     Чи вичерпав себе Модерн, як вважає чимало дослідників? А чи він продовжує розвиватися у змінених формах, з якими, до речі, знайомить нас англійський соціолог Е. Гідденс (1938) у своїй „критичній теорії пізнього модерну"? В будь-якому разі прихильники тієї чи іншої точки зору зійдуться в одному — в уявленнях про якісну зміну соціального часу. Адже саме на основі парадигми часу можна впевнено робити висновок, що на межі 1960-х — 1970-х років суттєво прискорилася динаміка суспільних процесів у країнах євроатлантичного ареалу, а після „падіння берлінської стіни" вона охопила й більшу частину сучасного світу.

Відтак чи узагальнювати нині соціальні зміни під склепінням категорії „постмодерн", чи відображати їх у термінах „інша (або пізня) сучасність", це, за великим рахунком, не так вже й важливо. Набагато важливіше осмислити повноту проявів сучасної суспільної сутності й те, як вона змінює життя кожного з нас, трансформуючи нашу самість з частки, яка раніше безроздільно належала соціуму, в нове ціле, утворене тепер вже на основі співіснування (коеволюції) цілком самодостатніх - „атомізованих" громадян. Цей лейтмотив, схоже, стане (якщо вже не став) візитною карткою монографії П. Крупкіна „Россия и Современность: проблемьі совмещения. Опьіт рационального осмислення", яка щойно вийшла в Москві в науковій серії „Открытая исследовательская концепция".

     Осмислюючи в контексті теорії Сучасності російські суспільні процеси, автор монографії, так чи інакше, потрапляє в дослідницький потік, генерований концепцією Е. Гідденса. Опорною точкою цієї концепції є веберівський взаємозв'язок Сучасності й Раціональності, яка сутнісно визначає розуміння нинішнього соціального часу як частини Модерну, що, проте, істотно відрізняється від змісту того, що символізувала „велика французька революція". Можливо, саме тому учасники науково-практичної конференції, що відбулася 2001 року в Москві з нагоди виходу книги І. Стародубровської і В. Мау „Великі революції. Від Кромвеля до Путіна", не погодилися зі стрижневою авторською ідеєю про ототожнення трансформаційних процесів у Росії з поняттям Модерн.Найяскравіше різниця між Сучасністю і Модерном представлена, на мою думку, в книзі французького психолога С. Московичі „Машина, що творить богів" (1988). У передмові до її російського видання психолог А. Брушлинський, акцентуючи увагу читача на ключовій ідеї книги, писав, що „психічне частіше, ніж це прийнято вважати, лежить в основі соціального". Ця думка цілком співзвучна з результатами європейських соціальних досліджень, згідно з якими нині найбільшою цінністю в суспільстві стає сім'я. Зрозуміло, що й соціальні процеси „звільнення світу від чарів" сфокусувалися сьогодні на сім'ї та інших елементах мікросоціуму. Розпад традиційних підвалин моделі особистості й поява нових якостей раціональної людини закономірно обумовила потужну динаміку технологічних і соціальних нововведень, що робить досвід і рекомендації старшого покоління малоефективними для сучасної людини. Та й сам особистісний вибір поєднується нині з альтернативним характером можливостей і необхідністю міркувати, обираючи „правильний", на думку індивідуума, варіант серед безлічі інших йому доступних. Таке постійне тренування людсь-кої рефлексії сприяє прискоренню розкладання особистісних настановлень, успадкованих від часу Традиції. Весь цей складний механізм психосоціальних взаємозв'язків призводить, зрештою, до якісно нового стану особистості, її мікросоціуму і суспільства в цілому.

     Монографія П. Крупкіна містить чимало оригінальних ідей і досить свіжих інтерпретацій уже відомого. Наприклад, мене як читача не залишає байдужим авторська версія „раціоналізації" однієї з ключових ідей Постмодернізму, пов'язаних з „подоланням" монополії на Істину. В авторському викладі цей теоретичний конструкт своєрідного „виходу за межі" підвалин істини (у її гегелівському розумінні) виявився раптом і науковим (у позитивістському сенсі), і щирим. Не менш оригінально вирішено у монографії низку проблем елітології у зв'язку з російською реальністю. Автор пропонує досить новаторські погляди й підходи до вирішення загальних проблем етнології, національної держави й демократії. Викликає непідробний інтерес авторська концепція свободи...

     Втім, перервуся, характеризуючи внесок, який робить в сучасний суспільствознавчий дискурс наш автор - нехай читач сам сповна насолодиться від сприйняття непростої гри інноваційних ідей монографії. Скажу лише, що цьому тексту властиві логіка й строгість викладу авторських ідей. Його широта й міждисциплінарність, звичайно, не роблять читання книги справою легкою. І все ж заспокоює те, що складність тексту істотно не виділяється серед інших монографічних аналогів.

На завершення можу сказати, що при читанні цієї праці я одержав велике інтелектуальне задоволення, а тому сміливо можу рекомендувати його всім, хто любить „розумне" читання.

Політичний менеджмент. – 2010. - № 3. - С. 187-188

http://kroopkin.livejournal.com/209332.html; http://kroopkin.livejournal.com/; http://www.setbook.ru/books/authors/author156262.html
Tags: Афонін Е., Крупкін П.Л., Росія, бібліотечні ресурси, геополітика, політика, соціальна трансформація, суспільний розвиток
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments